28 листопада, у четверту суботу місяця в Україні вшановують День
пам’яті жертв голодоморів. День пам’яті був запроваджений Указом Президента України у 1998 році. У 2006 році Законом України Голодомор 1932 – 1933 років був визнаний геноцидом.
Україна внаслідок геноциду 1932 – 1933 років, масових штучних голодів 1921 – 1923 та 1946 – 1947 років втратила мільйони людських життів (10-14 млн.) Через страшні масштаби злочину та цілеспрямовану політику тоталітарного режиму приховування правди про нього, вчені досі продовжують обговорювати точну кількість жертв Голодомору 1932 – 1933 років. Але мова йде про мільйони обірваних, вбитих страшною зброєю масового ураження –голодом – людських життів. Нашим спільним обов’язком є гідне вшанування вбитих голодом жертв комуністичного режиму, а також розповісти про причини, наслідки Голодомору та спротив злочинній політиці тоталітарного режиму.

Посилання: Посольство України у ФРН. Голодомор: причини та наслідки.

https://germany.mfa.gov.ua/spivrobitnictvo/golodomor-v-ukrayini-1932-1933-rokiv/golodomor-prichini-ta-naslidki

Вшанування жертв Голодомору

З 1993 року в Україні на державному рівні відбувається вшанування безневинних жертв Голодомору.

27 листопада в Тіньківському ЗЗСО І-ІІІ ст. був проведений Урок Пам’яті, присвячений до 87-х роковин Голодомору 1932-1933 років. Під гаслом: “Збережи пам’ять. Збережи правду” з учнями були проведені виховні заходи з використанням тематичної експозиції фото матеріалів та добірки відео матеріалів: для дітей молодшого шкільного віку, – перегляд короткометражного фільму “Червоне намисто” та відеосвідчення очевидиці Голодомору Марії Гурбіч з Чернігівської області, для учнів середнього та старшого шкільного віку,- короткометражний фільм “Я про них пам’ятатиму”

Посилання на відео “Я про них пам’ятатиму”

https://drive.google.com/file/d/1116NzCTMTijEbBOd7VgKwdiG9dTdsZff/view?usp=sharing

28 листопада в Україні традиційно вшановують жертв Голодоморів. Тому о 16:00, долучайтесь до загальнонаціональної акції “Запали свічку пам’яті” та “вклоніться”
хвилиною мовчання й поминальною молитвою, згадуючи вбитих комуністичним тоталітарним режимом співвітчизників. Бо це найменший вияв поваги до тих, хто поліг на полях голоду, на полях боротьби за свободу та утвердження української нації з радянськими імперіалістичними катами! Бо
«ХТО НЕ ПАМ’ЯТАЄ СВОГО МИНУЛОГО, ТОЙ НЕ ВАРТИЙ СВОГО МАЙБУТНЬОГО”

Avatar

Від Башлик Наталія

педагог-організатор

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *