26 квітня 1986 року відбулася найбільша техногенна аварія в історії атомної енергетики — Чорнобильська катастрофа. Саме цього дня на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електричної станції стався потужний хімічний вибух, який спричинив руйнування частини реакторного блока і машинної зали. Внаслідок вибуху виникла пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблока.
Викид радіоактивних речовин після аварії на ЧАЕС становив до 50 000 000 Кюрі, що в 400–500 разів перевищує показники радіації після бомбардування Хіросіми у 1945 році. Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, але й території багатьох європейських країн — Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. Катастрофі присвоєно максимальний, 7-й рівень небезпеки, за Міжнародною шкалою ядерних подій.
Загалом у ліквідації аварії взяли участь понад 600 000 людей. Точна кількість жертв та постраждалих не відома і досі. Майже 200 000 людей було евакуйовано з власних домівок, без права забрати особисті речі та надії повернутися.
Задля запобігання розповсюдженню радіації наприкінці 1986 року зруйнований реактор накрили спеціальним «саркофагом». З міркувань безпеки 15 грудня 2000 року роботу Чорнобильської АЕС було припинено. У 2016 році четвертий енергоблок був накритий новою аркою. Об’єкт «Укриття-2» або Новий безпечний конфайнмент (НБК) будувався з 2007 року. Він став найбільшою рухомою наземною конструкцією.
Пам’ятаємо страшну трагедію і вшановуємо загиблих.
Author: Юлія Висота
педагог-організатор