Міфи та факти про насильство.

Оксана Васіна/ Листопад 25, 2016/ Психологія/ 0 comments

  • МІФИ І ФАКТИ ПРО НАСИЛЬСТВО У СІМ’Ї
    1. Жінки, котрі зазнають насильства у сім’ї – мазохісти, їм приємно, коли їх б’ють. В основному вважається, що б’ють жінок, які «хочуть і варті того, щоб їх побили», тому вони не йдуть із родини і терплять таке ставлення. Цей міф стверджує, що вони отримують сексуальне задоволення від того, що їх б’ють чоловіки, яких вони люблять.


2. Жінки провокують насильство і варті його. Це поширене твердження свідчить, що проблема насильства щодо жінок – соціальна.

    Вона закорінена у тендерних стереотипах, які змалечку навівають людям. Жодна істота не заслужила побоїв, проте в реальності кривдник завжди знайде виправдання своїм діям, незалежно від того, як поводилася жертва.
    3. Жінки, які зазнають насильства, завжди можуть піти від кривдника. У суспільстві, де жінкам із культурної точки зору запропоновано вірити у те, що любов і шлюб є їхньою самореалізацією, часто вважається, що жінка має право і свободу піти з дому, коли насильство стає дуже серйозним. Проте насправді на цьому шляху – чимало перепон.
    4. Людина, яка хоча б раз зазнала насильства, назавжди стає жертвою. Після консультування у спеціалістів жінка може повернутися до «нормального» життя, якщо цикл насильства розірвано і вона у безпеці.
    5. Вдаривши хоч раз, зупинитися вже не можна. Якщо теорія психологічно набутого насильницького ставлення правдива, то кривдників можна навчити навичок ненасильницької поведінки. По психологічну і психотерапевтичну допомогу слід звернутися не тільки жертвам, але й самим агресорам.
    6. Чоловіки-кривдники поводяться агресивно і грубо у стосунках з усіма. Насправді більшість із них здатні контролювати себе і розуміють, щодо кого можна, а щодо кого ні виявити насильство.
    7. Ті, хто вдається до насильства, – насправді не люблять. Вони використовують любов для того, аби утримати жінку в насильницьких стосунках.
    8. Кривдники – психічно хворі. Ці чоловіки часто живуть «нормальним» життям, окрім тих моментів, коли дозволяють собі спалахи агресії. Їхній соціальний статус може бути доволі високим, вони працюють і на керівних посадах, є соціально активними, успішними в бізнесі.
    9. Чоловіки, які вдаються до насильства, – невдахи і не можуть упоратися зі стресом та проблемами в житті. У стані стресу рано чи пізно опиняються всі люди, але не всі чинять насильство.
    10. Чоловіки, які б’ють своїх дружин, б’ють також і дітей. Це трапляється приблизно у третині сімей.
    11. «Чоловік припинить мене бити, коли ми одружимося». Жінки думають, що чоловіки припинять їх контролювати після шлюбу. Вважається, що, досягши свого, він має заспокоїтись і повірити, що вона його любить, адже шлюб є найвищим доказам кохання. Проте проблема у тому, що влади не буває забагато, і цикл насильства триває.
    12. Дітям потрібен їхній батько, навіть якщо той агресивний – «лишаюся з ним тільки заради дітей». Безумовно, в ідеалі діти потребують і матері, й батька. Проте ті, які живуть в умовах домашнього насильства, самі можуть просити матір утекти від батька, аби врятуватися від побоїв.
    13. Сварки, фізична агресія характерні для неосвічених і бідних. У сім’ях із вищим рівнем статків таке трапляється рідше. Насправді насильство у родині не обмежується певними соціальними прошарками і групами. Це може відбутися у будь-якій родині, незалежно від рівня доходів.
    14. Чоловіки і жінки завжди сварилися. Це природно і не може мати серйозних наслідків. Сварки і конфлікти справді трапляються у стосунках. Проте визначальною особливістю насильства є серйозність, циклічність, інтенсивність і результати.
    15. Ляпас ніколи не ранить серйозно. Характерна особливість насильства – циклічність і поступове посилення його актів. Починатися все може з критики, далі почнуться приниження, ізоляція, ляпас, удар, регулярні побиття, інколи все завершується смертю.
    16. Причиною насильства є алкоголь. Уживання спиртних напоїв знижує здатність контролювати свою поведінку, але серед кривдників є чимало чоловіків, які не п’ють і не курять. Дехто з них, навіть пройшовши лікування від алкоголізму, і далі поводився жорстоко й агресивно щодо близьких. Алкоголізм і вживання хмільних напоїв не може бути виправданням насильству.
    17. Насильство у родині – явище нове, породжене сучасними економічними та суспільними змінами, прискореним темпом життя і новими стресами. Звичай бити дружину насправді такий же старий, як і сам шлюб. У найдавніші часи закон відкрито дозволяв насильство щодо жінок.
    18. Зараз домашнє насильство – явище рідкісне. Воно лишилося в минулому, коли і часи були жорстокішими, і жінки вважалися власністю чоловіків. Насильство у родині – надзвичайно поширене і зараз. У багатьох країнах є адвокати й юристи, які спеціалізуються на захисті прав жінок. Вважається, що домашнє насильство посідає одне з перших місць серед тих видів злочинності, свідчення про які рідко доходять до правоохоронних органів.Існування цих та інших міфів про проблему насильства у сім’ї лягає важким тягарем на плечі жінок і дітей, котрі зазнають агресії. Усе це – бар’єри на шляху до нормального життя.
Оксана Васіна
психолог

Leave a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*