Село Тіньки в його сьогоднішньому географічному розташуванні веде відлік часу свого існування з 1958 року, тобто з погляду історичного є досить молодим населеним пунктом. Рівненькі вулиці, як по шнурочку виставлені будиночки, приблизно одного віку зелені насадження – все вказує на те, що село забудовувалося недавно, за планом.
Народженню села посприяла подія, яку по-різному оцінюють навіть самі його жителі. Одні вважають її прогресивною, інші – навпаки. Цією подією було будівництво греблі Кременчуцького водосховища та затоплення Дніпровими водами великих територій
) – були переселені на нове місце і об’єднані в одне село – Тіньки. Ось так закінчилася історія трьох сіл і почалося життя нового великого села.
Шабелянська семирічна школа, 1957 р.
В останні роки перед переселенням у Бужині працювала початкова школа, в Тіньках, Шабельниках та Тарасівці – семирічні школи. Будівлі закладів були невеликими, одноповерховими.
Педагогічний колектив Шабелянської семирічної школи. Прибл. 1955-1957 р.
Ось як про Тарасівську семирічну школу згадує жителька села , яка в ній навчалась:
«Школа була одноповерхова, великі вікна, просторі класи. Були паралельні класи, в одній класній кімнаті навчались учні 1 і 3 класів, в іншій – 2 і 4 класів і т. д. Учнів у школі було небагато. Коли зайдеш в школу – побачиш великий коридор, де проводились лінійки, різні вечори, бесіди. В коридорі стояли стільці. В класах – дерев’яні парти, побілені вапном чи білою глиною стіни. Вікна шторами не завішувались. Електричного освітлення не було. Класи освітлювались гасовими лампами.
Учні мали портфелики для зошитів і щоденника. Разом з портфелем до школи носили торбинку, що зверху затягувалась шнурком. В ній була чорнильниця. Писали дерев’яними ручками з пером. На уроках праці робили різні вироби з глини. В школу приносили зрізи з різних дерев: дуба, клена, вільхи. Виготовляли гербарії.
В школі був хор, драматичний гурток, де ставили різні вистави. Після уроків діти залишались і працювали. Також був і танцювальний гурток, в який входили старші дівчатка.
На вихідних днях вчителі молодших класів у ліску організовували гру «Розвідники».
Восени допомагали колгоспові збирати урожай цукрових буряків, помідорів. Після роботи там розпалювали вогнища, гріли руки, пекли буряки, які були дуже смачні.»
Будівництво Тіньківської восьмирічної школи розпочали восени 1957 року.
Будували за одним типовим проектом одночасно 10 шкіл в селах, що були переселені з територій, затоплених водами Кременчуцького водосховища. Згідно з проектом школа розрахована на 400 учнівських місць. Будували школу, якщо не враховувати запрошених будівельників із Західної України, своїми силами. Кваліфікованих спеціалістів не вистачало. Приходилось час від часу відряджати робітників до Черкас чи Золотоноші на стажування. Саме з цих причин робота над спорудженням об’єкту сповільнювалась.
Будівництво школи було завершене в 1960 р.
Навчання в новозбудованому приміщенні розпочате в квітні 1960 р.
Педагогічний колектив Тіньківської восьмирічної школи. Прибл. 1965 р.
В той час педагогічний колектив школи нараховував 20 вчителів (див. фото вище):
Дудник Іван Федотович – директор школи (середній ряд, 4 зліва).
Мінько Семен Савович- завуч, учитель фізики (с.р., 3 зл.)
Миколенко (Меркотан) Євдокія Савівна – учителька української мови і літератури (с.р., 6 зл.)
Вусата (Дудник) Євдокія Степанівна – учителька німецької мови(в.р., 3 зл.)
Фесенко Зіна Дмитрівна – учителька української і російської мови.
Чепурна Галина Іванівна – учителька російської мови і літератури(с.р., 2 зл.)
Пшиченко Валентина Іванівна – учителька російської мови і трудового навчання(в.р., 3 спр.)
Лихошерст Устина Климівна – учителька біології і хімії (в.р., 2 спр.).
Прудка Ліза Савівна – учителька математики (н.р., 2 зл.).
Романенко Олександра Василівна – старша піонервожата.
Тининика Григорій Логвинович – учитель трудового навчання (н.р., 3 зл.).
В 1966 році Тіньківську восьмирічну школу реорганізовано в середню.
Перший випуск десятикласників відбувся в 1968 р.
Святковий марш на травневій демонстрації. Тіньки. 1980 р.
Хронологія подій
В 1965 р. з числа учителів школи створено самодіяльну капелу бандуристів, організатором і керівником якої став учитель музики Півненко Іван Миколайович.
В 1966 р. восьмирічна школа реорганізована в середню. Перший випускний вечір відбувся в 1968 році. Тоді випускниками школи стали 38 учнів.
В 1982 р. побудоване нове приміщення шкільної їдальні.
В 1988 р. учителька української мови і літератури Нещадименко Ольга Степанівна провела перший в районі урок народознавства.
В 1989 побудоване та введене в експлуатацію нове приміщення навчально-виробничої майстерні.
В 1990 р. зусиллями юних краєзнавців під керівництвом організатора позакласної виховної роботи Жадан Т.Д. в школі створено кімнату-музей історії та етнографії. В 2010 р. вона набула статусу музею.
В 1992 році в школі обладнано перший кабінет інформатики, в якому встановлено комплект ЕОМ “Електроніка БК-11”.
З 1994 до 2008 року – викладання навчальних предметів за модульно-розвивальною системою навчання.
В 2000 р. в школі появився перший і на той час єдиний у школі персональний комп’ютер IV покоління.
В 2009 р. 17 комп’ютерів об’єднано локальною мережею з виходом до Інтернету.
В 2018 р. розпочав навчання 1 клас Нової Української Школи.
В 2020 р. їдальня забезпечена витяжною системою та електрообігрівом. В цьому ж році педпрацівники отримали вихід до інтернету із смартфонів через WiFi роутер.
В 2021 р. в школі запрацювала нова автономна теплогенераторна.
В 2023 р. прийняте в експлуатацію сховище, обладнане в підвальному приміщенні головної будівлі школи.
Щороку, 7 лютого, в усьому світі проводяться заходи з метою унеможливлення шкоди онлайн-спілкування та формування відкритого інформаційного простору у закладах освіти, бібліотеках, органах влади, громадських і бізнесових організаціях. Заради підвищення освіченості з питань захисту в мережі Інтернет, Державна науково-технічна бібліотека України щорічно оновлює і доповнює постійно діючу тематичну виставку "Безпека…
День вчителя - свято гідних, сильних, мудрих та відважних людей. Вчитель - це не просто складна та важлива професія, це справжня місія. Бо саме вчителі роблять нашу країну сучасною, сильною та розвиненою, а українців - гідними, розумними, навченими, людяними. Як мама, проводжаючи дiтей в дорогу, вiддає з рушником частинку свого…
3 25 листопада по 10 грудня 2022 року в ліцеї пройшла акція «16 днів проти насильства», мета якої: популяризація правової освіти серед учнівської молоді, привернення уваги громадськості до проблем насильства в сім’ї, забезпечення рівних прав жінок та чоловіків (гендерної рівності). Було проведено ряд тематичних заходів: 1.Перегляд відеороликів «Розірви коло насильства».…
Сьогодні – день жалоби. Але він не про смерть, а про героїчну боротьбу, самопожертву, готовність нашого суспільства захищати незалежність своєї держави. Саме 20 лютого 2014 року почалася війна, в якій українці відстоювали свою гідність, а путінський режим руками Януковича намагався сплюндрувати її. І ми бачимо прямі паралелі між протистоянням та…
